STOP булінг

    Враховуючи актуальність теми наш заклад освіти прагне створити безпечне середовище як для учнів, так і для вчителів (адже останні також стають жертвами цькування дітей).

    Ми закликаємо батьків бути уважними до своїх дітей та обов'язково інформувати керівництво гімназії та правоохоронні органи про випадки булінгу.

Кібербулінг та його типи

    Кібербулінг - це один із різновидів булінгу(цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.

   Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.

    Кібербулінг являється формою психологічного насильства.

    Типи кібербулінгу:

• перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
• нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
• наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;
• самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
• публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
• ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
• відчуження (острокізм, ізоляція)- он-лайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
• кіберпереслідування - приховане вистежування жерти для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
• хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
• онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) із метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

    Ознаки кібербулінгу:

♦ систематичність (повторюваність) діяння;

♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

   Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликають негативних емоційних реакцій, такі дії не вважаються кібербулінгом.

   Сторони кібербулінгу та їхні ролі

  Кривдник(булер)– учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

   Потерпілий (жертва)– учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

   Спостерігач– свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

   Дії педагогічних працівників у випадку виявлення кібербулінгу

   Норми Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019року № 1646(далі - Порядок), поширюється у тому числі на випадки прояву кібербулінгу.

   Так, у закладі освіти заяви або повідомленняпро випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу (абзац другий пункту 1 розділу ІІ Порядку).

   Дії потерпілого щодо видалення інформації про нього в комп'ютерній мережі

   З метою захисту від кібербулінгу потерпілий може вчиняти наступні дії:

→ На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, оскільки "емоції породжуються емоції".

→ Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність (далі - інформація).

→ Звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу "гарячу" лінію (у будні: з 12.00 по 16.00 за номером0 800 500 225(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та116 111(безкоштовно з мобільних).

→ Звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника навчального закладу, якщо кібербулінг вчиняється щодо потерпілого в навчальному закладі і кривдником є учень (студент) або член педагогічного колективу.

→ Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою доадміністраторасторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньодо служби підтримкисоціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка") або натиснути кнопку "Поскаржитися".

   Важливо!

→ У випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайті інформації, потерпілий має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися довласника вебсайту (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс Whois).

→ Якщо в досудовому порядку з'ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 Цивільного кодексу України, звернутися безпосередньо до суду для захисту або поновлення своїх порушених прав*.

*Наприклад, належними відповідачами у справі вказано власників вебсайтів, оскільки саме вони створили технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації, а також, пошукова система, яка індексує ці вебсайти, а саме в Україні це, як правило, представник компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Гугл"(рішення Солом'янського районного суді м. Києва від 28 жовтня 2016 року у справі № 760/17173/16-ц).

→ Звернутися до органів Національної поліціїі з заявою про вчинення адміністративного правопорушення відповідно до статті 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Відповідальність за вчинення кібербулінг

   За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

    Мобінг

   Зрушенням в сфері антидискримінаційного законодавства щодо мобінгу стало те, що 16 листопада 2022 року Верховною Радою ухвалено в другому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці». Ним запропоновано додати до КЗпП України статтю 2-2 Заборона мобінгу (цькування), в якій вперше надано нормативне визначення «мобінгу», мовою законопроєкту:

   Мобінг (цькування), тобто діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Типовими ознаками мобінгу (цькування) є:

• повторюваність діяння;
• наявність сторін – кривдник, потерпілий (жертва мобінгу (цькування)), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких, зокрема, є заподіяння моральної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи;

    Законопроект № 5748 визначає наступні форми мобінгу:

   Економічний тиск – нерівна оплата за працю рівної цінності, безпідставне позбавлення частини виплат (премій, бонусів, тощо).

 Психологічний тиск – створення ворожої, образливої атмосфери, погрози, висміювання, наклепи, нерівномірний розподіл навантаження і задач між працівниками, що виконують однакову роботу, позбавлення працівника роботи без його звільнення, нерівність можливостей для кар'єрного росту, безпідставний недопуск працівника на робоче місце, тощо. Може проявлятись, зокрема у приниженні гідності працівника, використанні зневажливих зауважень та епітетів, словесній чи невербальній поведінці загрозливого, залякуючого або принизливого характеру, саботажі чи підриві робочої діяльності працівника, тощо.

   Одним із способів вчинення мобінгу може бути створення напруженої, ворожої, образливої атмосфери, під яким законопроект 5748 розуміє:

– ізоляція працівника від трудового колективу, включаючи зміну місцезнаходження робочого місця, не запрошення на зустрічі і наради, в яких працівник зазвичай має брати участь, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця, застосування інших формально нейтральних процедур для виведення працівника з психологічної рівноваги, негативного виокремлення працівниказ колективу, утруднення виконання ним своєї трудової функції, тощо.

  Мобінг завжди має мету, нею може бути: припинення роботи, зниження кваліфікації, позбавлення перспектив кар'єрного зростання, відсутність або зменшення заохочення, зменшення винагороди за працю, звільнення вагітної жінки тощо.

   Виділяють 5 сфер прояву мобінгу у трудовому колективі (за Лейманом):

• комунікативні напади (заборона висловити свою професійну думку, постійне перебивання, крик та лайка, словесні образи, принизливі жарти, коментування зовнішнього вигляду чи цінностей);
• зазіхання на соціальні відносини (припинення спілкування чи заборона колективу спілкуватись з конкретним працівником, ізоляція робочого місця);
• зазіхання на соціальний авторитет (пліткування, поширення компроментуючих чуток, висміювання цінностей та поглядів працівника);
• зазіхання на якість професійної і життєвої ситуації (доручення безглуздих або таких, що за межами компетенції завдань, перезавантаження завданнями поза розумні межі професійних та людських можливостей);
• зазіхання на здоров'я (сексуальні домагання, погрозі застосування фізичного насильства, створення шкідливих для здоров'я умов роботи).

   Важливий акцент: мобінг за своєю суттю є значно ширшим, аніж форма дискримінації, оскільки, не завжди супроводжується саме дискримінаційним ставленням до іншого працівника, а може бути формою приниження гідності працівника, що за своєю суттю є психологічним насильством.

  Роботодавцю важливо розуміти чим конструктивна критика чи робочі взаємини відрізняються від мобінгу:

• якщо роботодавець роз'яснює причини незадоволення виконаним дорученням і аналогічний підхід щодо оцінки результатів роботи застосовується до інших працівників- це критика, а якщо при цьому роботодавець переходить на особистості, кричить, погрожує чи коментує не професійні якості працівника, а його зовнішність чи цінності – це мобінг;
• якщо роботодавець з'ясовує причини невідповідності результатів виконаного доручення поставленому завданню – це робочий процес, якщо при цьому роботодавець принижує працівника або не враховує об'єктивних підстав невиконання завдання та пояснює все особистими якостями працівника або пропонує уникнути наслідків в спосіб відмінний від професійних обов'язків – це мобінг;
• якщо роботодавець при визначенні завдання роз'яснює як саме буде визначатись якість виконаної роботи і яка буде премія – це робочий процес, якщо за виконану згідно домовленостей роботу працівника висміюють, його внесок знецінюють, а премію не виплачують або виплачують всім, окрім, працівника – це мобінг.

   06 вересня 2022 Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 5749 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», яким передбачено встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу, а саме:

• накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (1700 до 2550 грн.);
• громадські роботи на строк від 20 до 40 год.
• мобінг, вчинений групою осіб або повторно – штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (3400 до 5100 грн.) або громадські роботи від 40 до 60 год.

  Органом, що уповноважений накладати адміністративні стягнення за зверненням працівника є Державне управління праці, для чого законопроєкт №5748 вносить зміни до статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Порядок здійснення перевірок органами Держпраці за зверненнями працівників та оскарження їх постанов залишається незмінним.